Ecoul „Mirei la Hutuli” a trecut granițele: festivalul din Maramureș, prezentat și în limba ucraineană -

Festivalul „Mira la Hutuli”, desfășurat în localitatea Bistra din Maramureșul istoric, continuă să ducă mai departe tradițiile și identitatea culturală a comunităților hutule, iar ecoul evenimentului a trecut și dincolo de granițele României.

Cea de-a XXV-a ediție a festivalului dedicat obiceiurilor pastorale de primăvară a fost prezentată recent și într-un amplu material redactat în limba ucraineană, semn al legăturilor culturale puternice dintre comunitățile hutule din România și Ucraina.

Materialul descrie semnificația tradițională a „Mirei”, parada călare spre Valea Neagră, atmosfera autentică a festivalului, dar și participarea invitaților din mai multe regiuni ale spațiului carpatic.

Evenimentul de la Bistra a reunit tradiții, gastronomie locală, muzică autentică, port popular și delegații culturale din România, Ucraina și Republica Moldova, sub sloganul:
„Să păstrăm vii tradițiile și să transmitem mai departe identitatea noastră!”

Cum a fost prezentată „Mira la Hutuli” în limba ucraineană

«ГУЦУЛЬСЬКА МІРА» У БИСТРОМУ

Файний набуток днями відбувався у селі Бистрий однойменної комуни у гуцулів на румунській Мармарощині. Вже у 25-е тут проходив фестиваль весняних пастуших звичаїв, який має назву «Гуцульська міра».

Ця подія щороку збігається з періодом вигону худоби на полонини, а слово «міра» означає обов’язкову процедуру визначення середньої кількості молока від корови чи вівці, яку ґазди віддають на пашу, для того, аби господар полонини знав, скільки має вділити бринзи чи інших молочних смаколиків власникові худоби.

Це свято у Бистрому відновив Дмитро Коренюк – місцевий педагог, знаний гуморист, відома в Румунії і Україні особистість. Доклав чимало зусиль до проведення свята прімар комуни Бистрий Василь Дучук.

Спочатку біля новозбудованого Будинку культури священники відправили панахиду на двох мовах за загиблими Героями у різні часи лихоліть, а потім учасники дійства і гості фестивалю на конях і бричках своєрідним парадом попрямували у мальовниче урочище Валеа Няґре, де, власне, й відбувався основний кавалок дійства.

…Прикрашена сцена, колоритні кінні екіпажі, ярмарок, гастрономія на будь-який смак у гармонії з насиченою концертною програмою… – все це створювало фантастичну атмосферу «Гуцульської міри».

Серед гостей – місцеві й закордонні виконавці та фольклорні гурти: Анжеліка Флутур – автентична співачка з села Чумирна на Сучавщині, вокальна формація «Відлуння гуцулів» з Вишівської Долини (кер. Марічіка Шорбан), солісти Василь Мадяр із Закарпаття, Петро Марусяк з Криворівні, ансамблі «Воля» зі Львівщини (кер. М. Золотуха), «Гуцульські дівчата» з Верховини (кер. І. Кікінчук); редактор журналів «Ґражда» і «Гуцульщина і Покуття» Олександр Масляник зі Львова, керівник ГО «Карпатський мистецький фонд» Ігор Іванків з Лазещини, фотожурналіст Віталій Дмитрюк з Путили, делегація НПП «Верховинський» на чолі з директором установи Михайлом Нечаєм, а також гості з сусідньої Молдови.

Слоганом фестивалю стали слова:
„Збережімо живими традиції та передаймо далі нашу ідентичність!”